І знову як щорічно у цю весняну пору починає Україна новий день із Шевченковим іменем. А цього року Великому Кобзарю України виповнюється 200 років від для народження.  

Біляївська районна бібліотека для дорослих підготувала для широкого кола читачів  книжкову – ілюстративну виставку «Тарас Шевченко – гордість і слава України» та провели літературну годину  « Слово Т.Г.Шевченка живе і вічне».

 

На заході йшла мова про значення творчості Т.Г. Шевченка для нашої країни.  Бібліотекар читального залу Судзіловська Т. Д. переповіла  спогади про Т. Г. Шевченка, які записані від його прадавньої родички Параски Кириченко - «Як читали «Кобзаря».

«…Посходяться повнісінька хата до нас. Приносить мати рядна, соломи розстелила по хаті… Хто на лаві, хто на стільці, хто отут на соломі…  І складають гроші… Які тоді ходили гроші…Наймали Паламаренка Петра, бо він був грамотний, дячок. І наймали, щоб він читав для нас «Кобзаря». Чуємо уже жінки шмаркають, вже сльози витирають… То оце таке було» .

Зараз «Кобзар» читають у всіх куточках світу. Він став заповідною книгою, мудрим наставником, який навчає добру і совісті, вірності синівського обов’язку.

Вся поезія Т. Г. Шевченка повна гніву і протесту проти насильства, гніту. В ній могутній гімн волі. Полум’яний клич жити в злагоді і згоді.  Його твори – то думи і почуття народні, негасимі людські надії.