«Бібліотеки і вимоги часу»

          Тема суспільної значимості  бібліотек  в умовах децентралізації обговорювалась з працівниками бібліотечних закладів на черговому семінарі.

Як підготуватись до такого розвитку подій та наповнити роботу всіх закладів культури новим змістом розповіла начальник відділу культури Л.Ф. Гапоненко. Зокрема, бібліотекам необхідно поступово переходити від формату “книгосховище”  до формату «інформаційно-культурний центр для громади». Тому зараз їм слід розширити спектр послуг для мешканців. Лише тоді й сама сільська громада  буде зацікавлена в подальшому існуванні тої ж бібліотеки. Крім цього, Лілія Федорівна особливу увагу присутніх звернула на реалізацію завдань Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини. В цьому питанні працівники культурних закладів повинні бути ініціаторами, адже Конвенція декларує важливе значення культурної спадщини як головного джерела культурного різноманіття та збереження традиційної культури і фольклору в межах нашого регіону.

Далі семінар продовжили фахівці бібліотек - філій с. Троїцьке та с. Маяки, які запропонували своїм колегам професійно підготовлений захід - усний журнал “Я - біль, чорна біль”, з нагоди  30-річчя Чорнобильської катастрофи.  Кафтя Н.М. - завідуюча бібліотеки — філії с. Троїцьке розповіла про страшні події, які відбулись 26 квітня 1986 року та трагічні наслідки тієї ночі. Доповнили її бібліотекар Буділенко Н.В. -  завідуюча сільським клубом Никифорук М.О. та завідуюча бібліотекою філією № 2 Кудлай Т.А.  З хвилюванням присутні слухали про тисячі зламаних доль, ненароджених дітей... Розповідь доповнив відеофільм про теперішнє м. Прип'ять, його фауну та флору.

Багато наших земляків були учасниками ліквідації наслідків на ЧАЕС та залишили там частину своєї душі, свого здоров’я.  Дерус Сергій Олександрович, житель с. Троїцьке, один з ліквідаторів аварії ЧАЕС, офіцер, голова спілки інвалідів Біляївського  району «Союз. Чорнобиль. Україна», який був поважним гостем на заході. І досі не вщухає в його пам'яті тривога тих днів, за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. З хвилюванням згадував Сергій Олександрович своїх друзів, мертву зону, бо надто вражаючими і болючими були ті події. Всі щиро вдячні за розповідь та доземно схиляємося перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.

         Налаштуватися на професійне спілкування допомогла бібліографічна довідка “Терновий вінок Чорнобиля”, яку підготувала бібліограф центральної бібліотеки Климович Т.Й. В ній відтворено список літератури, де розкрито   Чорнобильську тему у кіно, літературі, музиці та живопису.  Теми Чорнобильської події торкаються близько 30 сучасних пісень, не стояли осторонь українські письменники Оксана Забужко, Ліна Костенко, Іван Драч, Борис Олійник, Микола Сингаївський та інші.

         Через чиновницькі перешкоди пострадянського режиму лише дві кіногрупи прорвалися до зони, з них була команда режисера “Укркінохроніки” Володимира Шевченка і там провели наступні 100 днів. Отримавши велику дозу радіації, режисер Шевченко написав: “Якщо хтось скаже мені, що якби не ліз, був би з легенею, негайно відповім: краще без легені, ніж, як деякі, без честі”.

                Присутні познайомилися з матеріалами книжково-ілюстративної виставки «Чорнобиль - найбільша техногенна катастрофа ХХ століття»,  оформлену в читальній залі центральної бібліотеки.

                                               Кіфа Г.О. - завідуюча методичним відділом ЦБ